Інші назви: мати-мачуха звичайна, білокдосвідник, дволичник, підбіл, водяний лопух, камчужна трава, лапу студенна, мати трава, навколоречна трава.
Мати-і-мачоха — це багаторічна трав'яниста рослина родини складнобарвних. Корнівища в неї повзучі та товсті. Зацвітає мати- і-мачеха ранньою весною, щойно освітиться сніг, на Україні це кінець березня.
Квітки зібрані в одиничні кошики, жовті, 2-2,5 см у діаметрі. Під час дозрівання вони перетворюються на пухнасті головки, подібно до кульбаби.
Листя в мати-і-мачехи з'являються тільки після цвітіння, як розетки, на довгих, досить товстих держаках. Форма листя округлосерцеподібна, нерівномірна. Розмір листя різний, переважно, з розкрито долоню. Знизу вони покриті товстим шаром білих волосин, а зверху гладкі, темно-зелені. Якщо доторкнутися до листка зверху, він здається холодним, а знизу — теплим.
Росте мати-і-мачеха переважно на вологих і глинистих ґрунтах: уздовж берегів річок, озер, струмків, на луках, по насипах тощо. Вона першою відчуває початок весни, забарвлена яскраво жовтими квітками, щойно зійде сніг.
У народній медицині мати-і-мачуха застосовується як самостійно, так і в складі складі складів трав. З лікувальною метою використовуються квіти та молоде листя. Квітки заготовляють ранньою весною, під час цвітіння, а молоде листя — після цвітіння, дозрівання й осипання насіння. Термін зберігання сировини — 2 роки.
У традиційній медицині застосовують листя материнки, у формі настою, у разі захворювань дихальних шляхів, як відхаркувальний, дезінфікувальний і протизапальний засіб. Мати-мачоха розріджує густий секрет (мокроту), діє обволікальніше під час кашлю, хриплого голосу, катаре бронхів, запалення зіва, бронхіальної астми та запаленнях легких.
