Олія обліпихи, 200 мл

Є унікальною цілющою олією, відомою в глибокій давнину.

Обліпиха набула своєї слави завдяки незвичайній цілющості. Унікальні властивості цієї олії широко використовуються як у народній, так і традиційній медицині для лікування та профілактики цілої низки захворювань.

Ця олія має натуральний смак і аромат. Для профілактики його рекомендується додавати в салати в поєднанні з іншими будь-якими рослинними оліями. Також олію обліпихи можна використовувати для приготування будь-яких страв, надаючи їм незвичайний смак і збільшуючи їхню харчову цінність.

Мало обліпихи — це продукт із високим вмістом каротиноїдів, вітамінів: E, F, A, K, D і біологічно активних речовин. Використовується як джерело бета-каротину.

Вітамін А. Зустрічається у двох формах: вже готовий вітамін А і провітамін А (каротин). Входить до складу зорових рецепторів у сітківці ока, необхідний для підтримки нормального стану шкіри, слизових оболонок легенів, кишківника та сечовивідних шляхів, сприяє росту та зміцненню кісток, волосся, зубів і ясен. Підвищує опірність органів дихання до різних інфекцій. Необхідний для вироблення сперматозоїдів і яйцеклітин. Є антиоксидантом і сприяє профілактиці та запобіганню раковим захворюванням.

Вітамін Е. Інша назва — токоферол. Є найпотужнішим природним антиоксидантом, що захищає організм від дії вільних радикалів. Захищає від окиснення жирні кислоти, вітамін А та низку гормонів. Допомагає захистити імунну систему від пошкоджень, спричинених старінням організму, стимулює розвиток лімфоцитів. Завдяки цьому вітаміну організм протистоїть атеросклерозу, утворенню тромбів і склеротичних бляшок. Відповідає за здатність до народження. Вітамін Е необхідний для підтримки правильного обміну речовин. Рівень магнію, найважливішого для людського організму мінералу, безпосередньо пов'язаний із вітаміном Е. Брак вітаміну Е насамперед призводить до зниження імунітету.

Вітамін F. Це полінасичені незамінні жирні кислоти. Запобігає відкладенню холестерину в артеріях, забезпечує здоровий стан шкіри та волосся, впливає на активність залоз внутрішньої секреції. Допомагає спалюванню ненасиченого жиру, що призводить до зниження ваги.

Вітамін D. Сприяє переробленню мінеральних компонентів живлення, незамінний для формування скелета та підтримки цілісності кісток. В організмі людини вітамін D регулює обмін кальцію і фосфору, необхідний для зміцнення кісток і зубів. Має імуномодулювальну й онкопротекторну дію, зменшує олив'яну інтоксику.

Вітамін К. Необхідний для нормального згортання крові та роботи м'язів.

Головне призначення обліпихової олії — це лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гастритів і колітів. Водночас олія сприяє зменшенню кислотності в шлунку та прискорює загоєння виразок.

У разі цих захворювань олія обліпихи приймають по одній чайній ложці за 15-20 хвилин до їди 3-4 рази на день упродовж місяця, особливо в осінньо-весняні періоди загострення захворювання.

Олія обліпихи чудово показала себе під час лікування:

• запалень слизових травного тракту (застосовується в комплексній терапії виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки)

• гінекологічних захворювань: ерозії шийки матки, кольпітів, вагінтів, ендоцервіцитів.

• опіків, променевих і виразкових уражень шкіри, пролежнів, виразок шлунка, променевого раку стравоходу.

• хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів: фарингітів, ларингітів, гайморитів.

• виразках рогівки ока.

• патологічних процесів прямої кишки.

• запальних захворювань ясен і парадонтозу.

• атеросклерозу.

• лускатого та висівчастого лишаю та нейродермітів.

• для швидкого загоєння ран, саден та інших уражень шкіри. Водночас характерною особливістю обліпихової олії є висока якість загоєння — немає ураження будь-яких рубців і шрамів.

• для відновлення шкірного покриву після сонячних і радіаційних опіків, прискорення формування тканин.

• проти зморщок, у разі веснянок і пігментних плям, у разі вугрової висипки, дерматитів і шкірних тріщин.

• покращує зір.

• запобігає утворенню тромбів.

Протипоказання: не рекомендується застосовувати у разі гострого холециститу, панкреатиту, запальних процесів у жовчному міхурі та підшлунковій залозі, жовчнокам'яної хвороби, гепатиту, розладів шлунка, поносі.

Діагностика та лікування захворювань, про які згадувалося вище, мають проводитися під постійним наглядом лікаря.

Самолікування — небезпечне!